Облікові новації − 2018

Відповісти
admin
Адміністратор сайту
Адміністратор сайту
Повідомлень: 23
З нами з: 17 лютого 2018, 13:57
Контактна інформація:

Облікові новації − 2018

Повідомлення admin » 27 березня 2018, 15:35

Наприкiнцi 2017 року було ухвалено численні зміни до Закону про бухгалтерський облік. Значною мірою їх поява викликана потребою імплементувати в українське законодавство норми, прийняті в Євросоюзі. Проте не обійшлося без сюрпризів, і не завжди приємних, зумовлених іншими інтересами. Про те, чого чекати бухгалтерам та іншим фінансовим фахівцям, ми й поговоримо далі.

Європейські тенденції

Спершу з’ясуємо, чому було вирішено вносити зміни в досить стабільний Закон України. Річ у тім, що Європейський Парламент та Рада ЄС ухвалили Директиву про річну фінансову звітність, консолідовану фінансову звітність та пов’язану звітність певних типів підприємств від 26.06.2013 р. № 2013/34/ЄС (далі — Директива ЄС № 2013/34/ЄС). Цей документ містить нові умови складання, подання та оприлюднення фінансової звітності, а також порядок визнання та оцінки певних видів активів та зобов’язань, доходів і витрат. Причому запроваджені новації в окремих місцях досить суттєво відрізняються від правил Міжнародних стандартів фінансової звітності (далі − МСФЗ).

Саме тому законодавці підготували коментовані зміни, а також внесли чимало власних ідей. Зазначимо, що відтепер Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (щодо удосконалення деяких положень)»(далі − Закон про бухоблік) поширюється також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Зміни у визначеннях

Досить суттєво оновлено ст. 1, де містяться визначення низки бухгалтерських термінів. Деякі терміни було уточнено. Наприклад, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку розробляються на основі міжнародних стандартів фінансової звітності і законодавства Євросоюзу у сфері бухгалтерського обліку. Раніше вони не мали суперечити міжнародним стандартам.

З’явилися в Законі про бухоблік і нові терміни. Це, зокрема, стосується витрат і доходів, визначення яких схожі на ті, що містяться у П(С)БО 16 «Витрати» та 15 «Дохід». Також з’явився термін «таксономія фінансової звітності», під якою розуміють склад статей і показників фінансової звітності та її елементів, що підлягають розкриттю. Розробкою таксономії займатиметься Мінфін. Окрім цього, Закон про бухоблік доповнено визначеннями таких понять, як «звіт про платежі на користь держави», «звіт про управління» «власний капітал», «національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі», «підприємства, що становлять суспільний інтерес», «чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» та ін.

Мале чи велике?

Слід зазначити, що з метою складання, подання та оприлюднення фінансової та консолідованої фінансової звітності у Директиві ЄС № 2013/34/ЄС встановлено нові критерії класифікації підприємств за розміром. Таку класифікацію відображено в оновленому законі. Вона не збігається з тією, що міститься у ст. 55 Господарського кодексу України (далі − ГКУ), яка, нагадаємо, теж має європейське коріння. У Регламенті Комісії (ЄC) від 12.01.2001 р. № 70/2001 про застосування ст.ст. 87 та 88 Договору про заснування ЄС про надання державної допомоги підприємствам малого та середнього бізнесу були визначені категорії підприємств, які зараз містяться в ГКУ.

Щоправда, призначення цієї класифікації дещо інша, вона створена з метою підтримки та розвитку малого та середнього бізнесу. У Таблиці наведено показники, за якими визначають, до якої категорії належить підприємство відповідно до Закону про бухоблік та ГКУ.

Таблиця. Класифікація підприємства залежно від показників

Закон про бухоблік*_____________________________________________ГКУ
Категорія підприємства за розміромБалансова вартість активівЧистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)Середня кількість працівниківРічний дохід від будь-якої діяльностіСередня кількість працівників за звітний період (календарний рік)
МікропідприємстваДо 350 тис. євро**До 700 тис. євроДо 10 осібДо 2 млн євроДо 10 осіб
Малі підприємстваДо 4 млн євроДо 8 млн євроДо 50 осібДо 10 млн євроДо 50 осіб
Середні підприємстваДо 20 млн євроДо 40 млн євроДо 250 осібНе визначеніНе визначені
Великі підприємства***Понад 20 млн євроПонад 40 млн євроПонад 250 осібПонад 50 млн євроПонад 250 осіб
* Використовуються показники на дату складання річної фінансової звітності за рік, що передує звітному.

** Для визначення відповідності критеріям, зазначеним в євро, застосовується офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період), розрахований на підставі курсів НБУ, що встановлювались для євро протягом відповідного року.

*** У пункті 14.1.24 ПКУ міститься ще одне визначення: великий платник податків — це юридична особа, у якої обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні чотири послідовні податкові (звітні) квартали перевищує 500 млн грн або загальна сума сплачених до Держбюджету податків за такий самий період перевищує 12 млн грн.

На новоутворених підприємствах, визначаючи відповідність критеріям, застосовують показники на дату складання річної фінансової звітності.

Якщо підприємство однієї з наведених категорій за показниками річної фінансової звітності протягом двох років поспіль не відповідає наведеним критеріям, воно переходить до відповідної категорії підприємств (тобто визнається більшим або меншим).

Оскільки в законодавстві України поділ підприємств на великі та малі використовується досить часто, одночасне існування кількох класифікацій може призвести до конфліктних ситуацій.

Принципи обліку

З переліку принципів, що містяться в ст. 4 Закону про бухоблік, зникли принципи обачності, історичної (фактичної) собівартості та періодичності. Натомість з’явився принцип єдиного грошового вимірника, за яким вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці.

Крім того, передбачено, що можуть застосовуватись інші принципи, визначені міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовує підприємство.

Статтю 5 Закону про бухоблік, відповідно до якої підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність у грошовій одиниці України, доповнено нормою, за якою на вимогу користувачів фінансова звітність може бути додатково перерахована в іноземну валюту.

Бухгалтерські документи

Кілька норм стосуються спрощення документального оформлення бухгалтерських операцій.

1. Запроваджується норма, відповідно до якої неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції. Однак це можливо лише за умови, що ці недоліки не перешкоджають ідентифікації особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

2. З’явилась норма, відповідно до якої права і обов’язки сторін, що виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Є суспільний інтерес

Серед змін, внесених до Закону про бухоблік, обов’язково треба згадати про появу такого поняття, як «підприємства, що становлять суспільний інтерес». Що ж це за підприємство? Ним вважається підприємство — емітент цінних паперів, цінні папери якого допущено до біржових торгів, банки, страховики, недержавні пенсійні фонди, інші фінансові установи (крім інших фінансових установ та недержавних пенсійних фондів, що належать до мікропідприємств та малих підприємств), та підприємства, які належать до великих підприємств.

Підприємство, що становить суспільний інтерес, зобов’язане утворити бухгалтерську службу на чолі з головним бухгалтером, до складу якої входитиме не менше двох осіб. Ця норма не поширюється на недержавні пенсійні фонди та інститути спільного інвестування.

Головним бухгалтером підприємства, що становить суспільний інтерес, може бути призначена особа, яка має повну вищу економічну освіту, стаж роботи у сфері фінансів, бухгалтерського обліку та оподаткування не менше 3 років, не має непогашеної або незнятої судимості за вчинення злочину проти власності та у сфері господарської діяльності. Решта законів можуть визначати й інші вимоги до головного бухгалтера такого підприємства.

Застосування МСФЗ

Відповідно до внесених змін, за міжнародними стандартами фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність складають підприємства:
  • що становлять суспільний інтерес;
  • публічні акціонерні товариства;
  • підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення;
  • підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України (далі − КМУ).
Фінансова та консолідована звітність

Відповідно до Закону про бухоблік порядок та строки подання фінансової звітності, консолідованої фінансової звітності, звіту про управління та звіту про платежі на користь держави до органів державної влади визначаються КМУ, а для банків — НБУ.

Згідно зі внесеними змінами фінансова та консолідована фінансова звітність за міжнародними стандартами складається на підставі таксономії фінансової звітності за міжнародними стандартами.

Для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати.

У Законі про бухоблік з’явився такий різновид звітності, як звіт про управління. Зазначений звіт подається разом з фінансовою звітністю та консолідованою фінансовою звітністю в порядку та строки, встановлені законом. У разі подання підприємством консолідованої фінансової звітності подається консолідований звіт про управління. Водночас від подання звіту про управління звільняються мікропідприємства та малі підприємства. А середні мають право не відображати у такому звіті нефінансову інформацію.

Зазначимо, що відповідно до оновленої ст. 13 звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік, а проміжна фінансова звітність складається за результатами І кварталу, першого півріччя, дев’яти місяців. Крім того, відповідно до облікової політики підприємства звітність може складатися за інші періоди.

Кілька слів потрібно сказати і про консолідовану звітність, під якою тепер розуміють фінансову звітність підприємства, яке здійснює контроль, та підприємств, які воно контролює, як єдиної економічної одиниці.

Підприємства, що контролюють інші підприємства (крім підприємств, які становлять суспільний інтерес), можуть не подавати консолідовану фінансову звітність, якщо разом із контрольованими підприємствами їх показники на дату складання річної фінансової звітності не перевищують двох з таких критеріїв:
  • балансова вартість активів – 4 млн євро;
  • чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – 8 млн євро;
  • середня кількість працівників – 50 осіб.
Відбулися зміни і стосовно переліку осіб, які підписують звітність. Було уточнено, що в разі, коли бухгалтерський облік веде підприємство, яке провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку або аудиторської діяльності, то фінансову звітність мають підписувати керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку або аудиторської діяльності. При цьому відповідальність підприємства, що веде облік, визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг.

Відповідно до Закону про бухоблік, фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, не є конфіденційною інформацією та не належить до інформації з обмеженим доступом, крім випадків, передбачених законом. На фінансову звітність не поширюється заборона стосовно поширення статистичної інформації.

Підприємства можуть подавати уточнену фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність на заміну раніше поданої фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності за результатами проведення аудиторської перевірки з метою виправлення самостійно виявлених помилок або з інших причин.

Аудит, оприлюднення та інше

Одними з найважливіших є зміни, пов’язані з оприлюдненням звітності та необхідністю отримувати аудиторський висновок (а отже, проходити аудиторську перевірку). Відповідно до закону, не пізніше ніж до 30 квітня року, що настає за звітним періодом, підприємства, що відповідають наведеним далі категоріям, зобов’язані оприлюднювати річну фінансову звітність та річну консолідовану фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі) та іншими шляхами у випадках, визначених законодавством. До них належать:
  • підприємства, що становлять суспільний інтерес (крім великих підприємств, які не є емітентами цінних паперів);
  • публічні акціонерні товариства;
  • суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку;
  • підприємства, які здійснюють діяльність з видобутку корисних копалин загальнодержавного значення.
Великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів, та середні підприємства зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі).

Інші фінансові установи, що належать до мікропідприємств та малих підприємств, зобов’язані не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, оприлюднювати річну фінансову звітність разом з аудиторським висновком на власній веб-сторінці (у повному обсязі).

Крім того, підприємства зобов’язані забезпечувати доступність фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності для ознайомлення юридичних та фізичних осіб за місцем розташування цих підприємств.

На закінчення зазначу, що закон набув чинностi 1 січня 2018 року, крім його норм, що стосуються оприлюднення звітності та аудиторського висновку мікропідприємствами та малими підприємствами. Ця норма набере чинності 1 січня 2019 року. Першим звітним періодом, за який підприємства, які зобов’язані застосовувати міжнародні стандарти, подають фінансову звітність на підставі таксономії за міжнародними стандартами в електронній формі, є 2019 рік. Водночас підприємства мають право подавати фінансову звітність, складену за таксономією фінансової звітності, починаючи зі звітного періоду, у якому набирає чинності цей закон.

Відповісти