Що до безнадійної заборгованості
Однією зі змін, яка безпосередньо стосується податку на прибуток, є виключення з поняття «безнадійна заборгованість» пп. 14.1.1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі − ПКУ) абз. «г», відповідно до якого до 01.01.2018 р. безнадійною визнавалась заборгованість фізичних осіб, прощена кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов’язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають з таким кредитором у трудових відносинах, а також осіб, які перебували з таким кредитором у трудових відносинах, і період між датою припинення трудових відносин таких осіб та датою прощення їх заборгованості не перевищує три роки.
Це означає, що у випадку, якщо кредитор прощає борг фізичній особі (ким би ця особа не була), згідно з податковим законодавством прощена сума за жодних обставин не зменшить фінансовий результат до оподаткування. Тож можна зробити декілька висновків:
- фізичній особі краще в борг не давати, якщо не впевнені в тому, що кошти будуть повернені;
- якщо ж вже дали в борг фізичній особі, то за будь-яких обставин намагайтесь повернути кошти.
Суттєвим доповненням до процедури проведення планової документальної перевірки платника податку є можливість контролюючих органів перевіряти дотримання принципу «витягнутої руки» відповідно до вимог пп. 140.5.4, пп. 140.5.6 п. 140.5 ст. 140 ПКУ.
Починаючи з 01.01.2018 р. контролюючі органи отримали право здійснювати повноцінну перевірку правильності нарахування податку на прибуток з урахуванням всіх чинних положень р. ІІІ ПКУ.
Спрощені умови набуття статусу неприбуткових для релігійних організацій
Законодавці під час внесення змін до ПКУ у 2018 році особливу увагу приділили релігійним організаціям. На відміну від інших неприбуткових організацій релігійним для набуття статусу неприбуткової потрібно лише бути утвореними та зареєстрованими в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, та дотримуватись вимог пп. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 ПКУ щодо використання доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на утримання, реалізацію мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених установчими документами, а також для провадження неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у т. ч. надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.
Зміни у визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток
У 2017 році фінансовий результат до оподаткування зменшувався на суму нарахованих доходів від участі в капіталі:
- інших платників податку на прибуток підприємств;
- платників єдиного податку четвертої групи;
- інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень ПКУ, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування);
- платників єдиного податку.
- інших платників податку на прибуток підприємств;
- платників єдиного податку;
Іншими словами, у 2018 році дивіденди, нараховані на користь платника податку (юридичної особи), що підлягають виплаті від платника єдиного податку, будуть оподатковуватись двічі:
- вперше: на підставі вимог п. 297.4 ст. 297 ПКУ, відповідно до якого з 01.02.2017 р. дивіденди, які виплачуються платниками єдиного податку третьої (юридичними особами) і четвертої груп (сільгоспвиробниками)
- вдруге: у складі фінансового результату до оподаткування під час визначення податку на прибуток учасником юридичної особи − платника єдиного податку на підставі вимог пп. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 ПКУ.
